Ірина Рудакова: "Не люблю рутини та нудьги" (перший заступник міського голови Мелітополя)

Жінки не тільки можуть бути заступницями мера, але й повинні ними бути. Жінки мають особливий і особистий погляд на речі, які чоловіки можуть і не помітити, або не надати їм належної уваги. Ірина Рудакова – не просто заступниця міського голови, вона – перший заступник. А це означає, що за відсутності самого міського голови вона виконуватиме його обов’язки. У цьому випадку треба знати економіку, орієнтуватися у питаннях бюджету, мислити стратегічно, перейматися питаннями благоустрою, освіти, охорони здоров’я тощо. І усе це на "відмінно" знає і уміє Ірина Володимирівна Рудакова. Вона завжди стильна, вдягнена зі смаком, привітна, може з легкістю, але суперфахово, провести будь-яку зустріч і з науковцями у краєзнавчому музеї, і з інвесторами, і з іноземними грантодавцями. Вона кожної миті переймається проблемами громади, не боїться критики і завжди готова обговорювати вирішення будь-яких проблем.

На посаді першого віце-мера Ірина Рудакова працює вже п’ятий рік. Їй вдається не тільки охоплювати величезний об’єм роботи, а й успішно поєднувати роботу і родинні справи.

 "Так вийшло в житті, що я закохалася в математику. Прийшла навчатися після школи до технікуму, почала глибоко вивчати точні науки і зрозуміла, що світ цифр – це мій світ, - каже Ірина Рудакова, посміхаючись. – Першим робочим місцем був машинобудівний завод, де я розпочала трудовий шлях простим контролером якості, потім закінчила ВНЗ з кваліфікацію "економіст" і очолила бухгалтерію Мелітопольського моторного заводу". Потім Ірина Рудакова була депутатом міської ради, очолювала бюджетну комісію. Аж ось кар’єрна стежина вивела її до посади першої заступниці міського голови Мелітополя.

"В нас була велика дружна команда на заводі, - пригадує пані Ірина. - А після розпаду СРСР все змінилося. Тільки декілька років тому я знов почала відчувати справжній командний дух. Сьогодні я впевнена у кожному, хто працює зі мною поряд - це дійсно професіонали і всі ми маємо одну мету – розвивати потенціал нашого міста і мати міцну економіку. А на першому місті ресурсного потенціалу – наші люди. Вони неймовірні: гостинні, винахідливі, старанні та розумні".

Ірина Рудакова не любить слово "проблеми", вона віддає перевагу "гострим питанням" і впевнена, що на кожне питання завжди можна відшукати відповідь. Час сьогодні ставить перед будь-якою командою безліч викликів. Ірина Рудакова вже впровадила у життя безліч ініціатив - це й маркетингова стратегія, і бренд міста, і гендерне бюджетування, і Клуб ділових жінок.

Дуже переймається пані віце-заступниця і тим, аби повернути мелітопольській черешні заслужену славу та ім’я, бренд "мелітопольська черешня" відомий не тільки у країнах колишнього СРСР, а й далеко за межами наших країн-сусідів. Щороку у Мелітополі проходить фестиваль "ЧерешнЕво!" і щороку він дивує і мешканців міста, і гостей своїм різноманіттям. Особливо це стосується страв. "Ми зібрали рестораторів та власників кав’ярень і запропонували їм розробити "Черешневе меню", яке може діяти не тільки під час проведення нашого традиційного фестивалю "Черешнево", а й протягом літа. І вже за декілька тижнів почали з’являтися  смачні страви, - зазначила Ірина Володмимрівна. – І вже цього року у нашому святковому меню, у меню фестивалю, можуть посісти почесне місце черешневий пиріг, нарізка з ковбасою "Чері" місцевого м’ясокомбінату, а також маринована черешня".

Вільного часу у бізнес-леді зовсім немає, адже робочий графік аж надто щільний. Усе, що вдається заощадити його ущільненням, Ірина Рудакова витрачає на спілкування з родиною, вважаючи, що ніщо і ніколи не замінить відверту участь у житті близьких. "Ми збираємось разом попоїсти смачненького та поділитися враженнями від подій. Ось сказала про враження та усвідомила, що моє хобі – це їх збір. Гарні, приголомшливі, неймовірні, яскраві – саме з таких вражень і складається життя. Намагаюся робити все, щоб і у мене, і у всіх, хто поруч, життя проходило жваво та цікаво. Не люблю рутини та нудьги. І навіть забула що це таке завдяки своїй роботі, колегам та рідним. І всім хочу побажати жити на повну, сміливо дивитися у майбутнє ті ніколи не забувати що всі ми – звичайні люди, але об’єднання однією метою робить нас незвичайними".