Де живе корозія: підступні схованки BMW, про які мовчать у дилерських центрах

Знаєте, що спільного між гнилим яблуком і баварським автомобілем десятирічної давності? І те, і інше гниє зсередини, поки зовні виглядає пристойно. Тільки яблуко принаймні чесно попереджає вас коричневою плямою, а BMW E60 може весело возити вас містом, коли у неї під килимками вже утворився справжній аквапарк.

Ось вам правда, яку ніхто не говорить вголос: німецька інженерна думка створила автомобілі, які їздять як сон, але гниють як кабачок у холодильнику вашої бабусі. І найпідступніше тут те, що корозія завжди починається там, куди ви не зазираєте. Це як той сусід, що краде ваш Wi-Fi – поки не перевіриш, навіть не здогадаєшся.

Класика жанру: E60 та її секрети

П'яте покоління – автомобіль, який у свій час виглядав так, ніби приїхав із майбутнього. Крис Бенгл намалював зовнішність, яку половина планети ненавиділа, а друга половина обожнювала. Але майстри з Мюнхена забули про одну дрібницю – захист від реальності.

Найулюбленіше місце корозії на E60 – задні крила зсередини. Там, де арки коліс, німці вирішили зробити складну конструкцію з купою щілин та кишень. Дощова вода затікає туди з таким ентузіазмом, ніби їде на безкоштовний концерт, а виходить звідти приблизно ніколи. Результат? Через п'ять років ви знімаєте пластиковий підкрилок і бачите картину, гідну музею сучасного мистецтва. Тільки це мистецтво коричневого кольору і пахне залізом.

Днище. О, днище E60 – це окрема розмова для психотерапевта. Лонжерони спереду, місця зварювання, підсилювачі – все це гниє з такою передбачуваністю, що можна ставити на це гроші. Особливо люблять вологу пороги. Зовні вони виглядають чудово, бо пластикові накладки все ховають, а всередині... всередині там уже давно можна городити картоплю.

І ще один перлина інженерної думки – дренажні отвори люка. Вони забиваються. Завжди. Без варіантів. А вода, якій нікуди йти, знаходить собі нові шляхи – стікає просто в салон, під оббивку стелі. Виявляєте це зазвичай тоді, коли стеля починає провисати, а в салоні з'являється аромат болотної жаби.

E90: компактність не рятує від гнилі

Трійка в кузові E90 – автомобіль для тих, хто хоче відчути себе водієм BMW, але не готовий продати нирку за п'ятірку чи сімку. Чудовий автомобіль, чесно. Але баварці і тут не змогли встояти перед спокусою заховати корозію в найнесподіваніших місцях.

Передні чашки амортизаторів – ось де починається веселощі. Вони гниють знизу, з боку моторного відсіку, де на них летить уся дорожня хімія, яку так щедро розкидають наші комунальники. Коли помічаєте проблему, зазвичай вже пізно – метал перетворився на папір, і треба братися за зварювання. Або шукати донора на розборці, що часто виходить дешевше і швидше.

Задня підлога багажника. BMW E90 має складну конструкцію підлоги з кількома рівнями, кишенями для інструментів та запаски. Вода туди потрапляє через ущільнювачі задніх ліхтарів, через люк бензобака, через будь-яку доступну щілину. А випаровується вона звідти приблизно в тому ж темпі, що льодовик танув після останнього льодовикового періоду.

Підлога під задніми сидіннями – ще один хіт. Особливо якщо хтось колись пролив там солодку воду чи забув відкрите вікно під час зливи. Килимок тримає вологу як губка, а метал під ним починає тихо перетворюватися на пил. Найприкріше, що помічаєте ви це не відразу, а коли нога провалюється крізь підлогу під час активного гальмування.

F10: прогрес, але не в боротьбі з корозією

Десяте покоління п'ятої серії з'явилося в 2010-му, і всі думали: от тепер-то німці точно все врахували! Як же. Врахували вони хіба що новіші способи розчарувати власників через десять років.

Передні лонжерони F10 – це маленький шедевр. Вони гниють зсередини, і побачити цю красу можна тільки спеціальним ендоскопом або коли лонжерон уже настільки прогнив, що при підйомі на підйомнику автомобіль починає дивно прогинатися. Особливо полюбляють корозію місця, де лонжерон кріпиться до кузова – там і вологість є, і сіль збирається.

Задня частина днища, біля заднього бампера та місць кріплення фаркопа (якщо він був встановлений) – традиційно проблемне місце. Задні крила зсередини теж не відстають від попередніх поколінь – гниють за тією ж схемою, лише трошки повільніше.

А ще у F10 є чудова фішка: якщо машина має панорамний дах, дренажні трубки люка теж люблять забиватися. Вода тоді йде не в дренаж, а прямо в стійки кузова. В стійки! І там вона живе своїм життям, потроху перетворюючи метал на окис. Виявляєте це або коли стійка проіржавіє наскрізь, або коли підпис під кредитним договором на ремонт уже засох.

Інші моделі: ніхто не в безпеці

E46 – автомобіль, якому вже понад двадцять років, але який досі їздить дорогами. Якщо їздить, то дивіться задні арки та порогі. Вони гниють так само, як лід тане під літнім сонцем. Передні чашки – аналогічно до E90, тільки ще старіше та ще гірше.

E39 – легенда, яку всі обожнюють. Але навіть легенди гниють. Задні арки, підлога багажника, пороги, передня частина днища – стандартний набір. Якщо бачите E39 без корозії, то або машина все життя простояла в гаражі, або її дуже добре фарбували перед продажем.

F30 – трійка, що прийшла на зміну E90. Молодша, але вже встигла показати, де у неї слабкі місця. Ті самі передні лонжерони, ті самі задні арки. Німці явно користуються одним підручником з розташування корозійних пасток.

Чому так відбувається?

Тут справа не в тому, що BMW – погані автомобілі. Ні, вони чудові. Поки нові. Але баварці завжди грали в довгу гру: створити автомобіль, який перші п'ять років їздить бездоганно, а потім починає розсипатися так, щоб ви купили новий. Геніально, якщо подумати. Підло, але геніально.

Складні конструкції кузова з безліччю прихованих порожнин, дренажні системи, що забиваються, використання різнородних металів, що створюють гальванічні пари – все це працює проти довговічності. Додайте сюди агресивну хімію на дорогах України, вологий клімат, і от вам готовий рецепт корозії.

Що робити?

Якщо ви купуєте BMW з пробігом – лізьте скрізь, куди дозволяє анатомія та совість. Підкрилки зняти, килимки підняти, в багажнику все розібрати. Якщо продавець проти – це не продавець, це шахрай. Нормальна людина, яка знає, що машина не гнила, сама вам все покаже.

Вже купили? Профілактика, профілактика і ще раз профілактика. Дренажні отвори чистити регулярно, приховані порожнини обробляти захисними розчинами, днище мити та оглядати. Так, це клопітно. Так, це коштує часу та грошей. Але це все одно дешевше, ніж ремонт наскрізь прогнилих лонжеронів.

А якщо вже пізно, і корозія перемогла – що ж, є авторазборки, де можна знайти потрібні деталі. Благо, BMW розбирають багато, попит на запчастини величезний, і часто це єдиний розумний вихід. Бо нові деталі кузова від BMW коштують так, що легше купити ще один автомобіль-донор.

Головне пам'ятайте: корозія не спить. Вона терпляча, методична, і вона обов'язково знайде слабке місце у вашому автомобілі. Питання лише в тому, знайдете ви її першим чи вона вас.